« Трохи про егоїзм… | Головна | Раніше було Всьо чотко… »
Срібло, злато – то болото, а Хліб – ЦАР!
Додав Ingwar | 2009-07-29
Чому в Україні так шанують хліб? Нещодавно чомусь я замислився над цім ніби простим питанням (згадав народну приказку що є назвою цієї статті), та зрозумів, що не все так просто як здавалося раніше. Зрозуміло, що хліб – це штучно створений плід, але плід Землі, бо все з чого він створений, росте чи знаходиться саме «на» чи «у» ній. Але чому ж до нього саме таке дбайливе ставлення? Я вирішив розібратися у цьому питанні.
Хліб з пшениці – це продукт харчування, що містить 8,6% амінокислот (будівників рослинного білка), 1% – жиру, 50% – вуглеводів, вітамін В та має близько 900 ккал енергетичної цінності. Однією з головних відмін хліба від інших продуктів – це те, що він ніколи не набридне і їсти його можна щодня. Але чому ж таки в Україні така шана до хлібу? Через корисність? – Безумовно. Через те, що їжа без хлібу не дуже смачна? – Авжеж. Через пам’ять про ті страшні часи війн та голоду, коли їсти нема чого було? – Теж безумовно. Але є ще одна вагома складова частина цієї величезної шани – це шана тієї тяжкої праці, завдяки якій виготовляється Хліб. Саме про нюанси важкості цієї праці я й хочу розповісти.
Майже Всі ми слово «пшениця» та «борошно» ототожнюємо зі словом «хліб», але забуваємо про його інші складові, які теж треба вирощувати, переробляти тощо. Що потрібно, аби виготовляти в звичайнісінькому українському селі хліб з давніх-давен, коли ще не було ані крамниць, ані тракторів? Почнемо зі складу хлібу.
1) Борошно. Пшеницю висаджують у суворо відведений час на полях, доглядають за нею, а потім збирають зерно з колосів (середній врожай з 1-го Га поля – 10 т зерна пшениці) та вивозять до спеціальних сховищ – комор, де робляться всі умови задля збільшення тривалості його збереження. Далі – зерно перемалюють та отримують борошно (близько 96% від ваги зірна). Отже борошно утворюється в результаті перемолу зірна пшениці на млині.
2) Цукор. Цукровий буряк вирощують на полях (один раз за 3 роки на одному полі), доглядають за ним, а потім – в серпні місяці збирають врожай , який за нормальних погодних умов сягає не менше 20 т з 1-го Га. Потім його відмивають від землі та шляхом пресування (холодного чи гарячого) отримують сироп, який, в свою чергу, шляхом випарювання перетворюють у цукор. З 1-го кг цукрового буряка отримують лише 7 г цукрового піску.
3) Соняшникова олія. Соняшник також вирощують на полях, потім, після збору врожаю виколупують з нього насіння ( 1 т з 1 Га) та шляхом віджиму отримують олію (приблизно 60% від ваги насіння).
4) Вода.
5) Дріжджі.
6) Сіль. Сіль видобувають у шахтах чи шляхом випарювання з води солоних озер.
Отже. Якщо мати 3 поля по 1 Га та вирощувати на них соняшник, пшеницю та цукровий буряк протягом року, тяжко працювати не менше 10-ьом людям протягом цілого року на всіх етапах від посіву, збору, транспортування, зберігання до переробки та виготовлення готових продуктів з плодів землі на цих полях, то кожен працівник отримає інгредієнтів для виготовлення лише на 3 буханки хлібу в день протягом цілого року. І це тільки при нормальній погоді. А якщо зливи чи засухи? Тоді ще менше або зовсім нічого. Випікати хліб – це теж праця, не менш складна та значуща, але головне – було б з чого той хліб робити. А чинників, що впливають на врожай рослинних культур – безліч: від складу ґрунту, якості насіння, погодних умов до людського фактору (недбалості). Український народ з давніх часів ніколи не боявся праці, навіть тяжкої, тому й шанував її результати. Отже висновок такий: саме через складність та важкість отримання «речовин», що входять до рецепту звичайного білого хліба, він (хліб) й почав шануватись народом, а вже потім був й Голодомор, війни та дослідження його корисності.
Цінуйте свою працю – та інші цінуватимуть її!
4th Август 2009 - 22:03
Хліб, наше богатство! Це нам казали ще з дитинства. І шанування цього продукту уходить своїми корнями у часи появи розумної людини. Одним із перших культурних рослин був ячмінь, просо, пшениця. Але не навчились в Україні робити різні смачні сорта хліба, не те що за кордоном.
[Відповісти]
Ingwar Reply:
Август 5th, 2009 at 10:50
Це правда – за кордоном хліб ніякий, бо немає і не було у них ніколи передумов для вирощування вищих сортів пшениці: ані кліматичних умов, ані потрібного складу ґрунту,ані фантазії щодо рецептів… Тому – і смак зовсім інший, та й майже не їдять вони його там.
[Відповісти]
22nd Август 2009 - 01:44
Доброго времени суток Вам!
Отчего же именно на Украине «Хліб – ЦАР!». Такое же бережное отношение к хлебу и в Белоруссии, и в Росии.
[Відповісти]